Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Привет, чуваки! Ну вот, решил я поделиться с вами своей историей, как я стал наркоманом как я купил бутират и начал свой блог в даркнете. В общем, зажигайте свои закладки и готовьтесь, будет интересно!
Итак, всё началось с того, что я уже давно хотел попробовать что-то новое, что-то из мира наркотиков. Я был сыт по горло обыденной жизнью, и в голове моей постоянно торчала мысль о приключениях, о чём-то экстремальном. И тут, однажды, мой друг поделился со мной своим секретом. Он рассказал, что в даркнете можно купить разные вещества, которые можно просто никак не найти в обычных магазинах.
Так что я, без раздумий, решил попробовать.
Вооружившись моей электронной емкостью, я попал на даркнет-рынок и начал свое расследование. Мне было сложно разобраться с множеством ссылок и кодов, но мои старания не прошли даром. Я нашел то, что искал. Бутират – вот, что меня заинтересовало.
Так что я заказал небольшую порцию, и уже через неделю получил свой пакет. Обнаружить наркотик в обычной посылке было невозможно. Кто бы мог подумать, что внутри обычного конверта спрятано такое опасное наименование. Ссылка на моей электронной почте – закладка на крутую вечеринку!
Теперь я готовился к своему первому опыту с бутиратом. Я решил не тащиться один и пригласил своих друзей. Ведь с кем хорошо, тот сильно торчит! Вечеринка начиналась, и мы уже наслаждались происходящим. Чувство головокружения и легкости, которое давал нам бутират, было невероятным. Мы смеялись до слёз и плясали до утра.
Через некоторое время я задумался о том, что можно было бы поделиться своими впечатлениями и опытом наркоманской жизни. И вот, родилась идея о ведении своего блога. Ведь в даркнете так много интересных личностей, которым бы хотелось поделиться своими историями.
Я оформил свой блог в стиле даркнета – мрачный дизайн, загадочные символы и огромное количество вилок. Здесь я писал о своих приключениях с наркотиками, о посещении запретных вечеринок и о своих друзьях, которые также подсели на эту жизнь. Мой блог стал настоящей башней знаний для всех, кто был заинтересован в этой истории.
Но вскоре мое увлечение стало вызывать проблемы. Уже через несколько месяцев после открытия блога я столкнулся с мусорами – полицейскими, которые пытались выследить меня. Оказывается, мои посты в блоге достигли внимания правоохранительных органов. Но я был умнее и всегда прятался от них.
Все это время я продолжал пробовать новые вещества и писать о них в блоге. Кто-то может считать мои посты провокацией, а кто-то – моим наркоманским дневником. В конце концов, каждый наркоман стремится найти что-то новое, чтобы башня не торчала на одном месте.
Между прочим, в руках у меня сейчас гаррик. Я его только что купил и, честно говоря, мне кажется, что он станет следующей закладкой в моей электронной емкости. Кодеин – это уже не так интересно, а вот героин, который я смешаю с гашом – это будет нечто! Прямо загадка, что из этого получится.
Понимаю, что мои посты не всем нравятся, но ведь мир наркотиков не такой уж и плохой, как его описывают. Мы все ищем что-то в этой жизни, мы ищем свои границы и пытаемся познать неизведанное. И хотя я осознаю, что может быть опасно заниматься этим, я все равно бросаю вызов судьбе и продолжаю свой путь.
В общем, пока все! Если чуваки, вы еще не попробовали наркотики, то я думаю, что это стОит сделать. Но не забывайте, что это всего лишь мир иллюзий, который может утопить вас намного глубже, чем вы себе представляете. Это была моя история, надеюсь, вам было интересно!